- покарлючений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покарлючити.2) у знач. прикм. Який має звивини, закрути, вигини і т. ін.; нерівний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покарлючений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
покарлюченість — ності, ж. Абстр. ім. до покарлючений … Український тлумачний словник
кривий — 1) прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), нерівний, непрямий, вигнутий, косий; викривлений (який став нерівним); перекошений, кривобокий (асиметричний); покручений, покарлючений (скривлений у багатьох місцях) 2) прикм. (який має… … Словник синонімів української мови